На початку 2023 року харківське незалежне онлайн-медіа «Люк» запустило проєкт «Харків, де твоє обличчя?», покликаний нагадати про українську ідентичність міста, яку Росія затирала та знищувала протягом століть. Про ідентичність, яка все одно проростала крізь репресії, Голодомор і заборони.
У цьому проєкті журналісти «Люка» розбираються, як Росія вперто намагалася перетворити Харків на «Харьков», і чому їй це так і не вдалося. Натомість, проєкт відкриває читачам інше обличчя міста — сміливе, модерне, українське.
У вересні 2023 року стартувала друга хвиля проєкту, яка виводить діалог про ідентичність в оффлайн формат і включає в себе освітньо-мемну кампанію на сітілайтах та випуск друкованого видання.
Однойменний друкований журнал презентували в Харкові 19 жовтня. Він складається з матеріалів проєкту, редакційних матеріалів та статей про деколонізацію, а також текстів від колег-журналістів з медіагрупи «Накипіло». Окрім серйозних текстів, у журналі можна знайти інтерактив: розмальовки, кросворд та гру в деколонізацію, де читач за допомогою наліпок може довільно перейменувати харківські вулиці з іменами Пушкіна, Єсеніна та Чайковського на вулиці Сковороди, Йогансена та бабака Тимка.
Окремо в межах цього проєкту медіа розмістило на вулицях міста плакати з українськими культурними діячами, які працювали у Харкові та формували його обличчя століття тому. На плакатах можна знайти представників Розстріляного Відродження, що мешкали у Харкові на початку 1930-х — Куліша, Курбаса, Хвильового. З інших банерів до перехожих говорять класики української літератури — Сковорода, Тичина та навіть Марко Вовчок, яка свого часу вчилася у місцевому інституті шляхетних дівчат.
На презентацію, попри очікувані 80 людей, прийшло понад 200 відвідувачів, тому на наступний день медіа оголосило про додаткову презентацію. На них також виступив музично-поетичний проєкт «Пиріг і Батіг». Вони представили програму «Замордовані кацапом», в якій накладали вірші поетів, репресованих радянською владою, на власну музику. Більша частина цих поетів або народилася в Харкові, або провела тут значний період життя — як, наприклад, мешканці будинку Слово, про який ми писали матеріал «Харків, де твоє обличчя?”.
Третю презентацію команда «Люк» реалізувала у Львові за ініціативи Львівського муніципального мистецького центру. Його відвідало близько 30 людей — як харків’ян, які вимушено покинули місто, так і львів’ян, яким було цікаво послухати про справжню історію Харкова.
Один із компонентів цього проєкту, а саме тематичний мурал, з’явився на місці останнього в Харкові стінопису Пушкіну. Замість російського поета на стіні біля станції метро «Пушкінська» з’явився великий кольоровий мурал з харківськими культурними та політичними діячами. З-поміж них проглядаються квіти у стилі українських авангардистів, тремпель, абриси Держпрому та герб авторства Василя Кричевського.
Минулого року ми підтримали онлайн-медіа «Люк» в межах конкурсу «Підтримка ОГС/медіа для посилення їх у протидії пропаганді та дезінформації», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Фотографії з презентації: https://drive.google.com/drive/folders/18DH7qumNPEdw06GCzJJJqo3dca2oP7nR?usp=sharing
Фотографії сітілайтів: https://drive.google.com/drive/folders/1nxiTI9kqvcsVmzgc63d1C7iSv_PznmDz?usp=sharing
Фотографії муралу: https://drive.google.com/drive/folders/1C46tf37ZsOC1_6XW3kkYPfUC2p57NHkV?usp=sharing
