Як у Вінницькій області шукають кошти на важливі для громад проєкти? Що є запорукою успіху проєкту? Про це та більше розповідає Гоар Єнгоян, менеджерка із залучення ресурсів фонду громади “Подільска громада”.
- Під час початку пандемії було дуже яскраво видно, як і кому громада готова довірити свою допомогу для боротьби з вірусом. Дехто з ініціативних груп та громадських організацій взялись збирати кошти, закуповувати ЗІЗи і возити у лікарні. Перевага і ефективність була на боці тих, хто займався благодійністю системно і прозоро: хто комунікував з громадою, максимально висвітлював, куди і коли везе допомогу. Коли настав наступний етап і волонтерських груп стало багато, тоді вступили в дію ще декілька критеріїв довіри від громади: обгрунтування “Чому саме це везете?”, “Чому саме у цю лікарню?”, “Чи офіційно все передаєте, з документами?” Тож, основні заходи зі збору коштів протягом 2020 року у нашій області були пов’язані із боротьбою із Covid-19.
Більш звичними заходами для збору коштів в громадах є ярмарки, фестивалі, концерти в період свят. На такі заходи, ми завжди кажемо “Це ті заходи, з яких варто розпочинати комунікацію з громадою”. Для того, щоб громада давала кошти, вона має довіряти організації, вона має чітко бачити, хто ці люди, що вони вже зробили. Навіть якщо на ярмарці буде зібрано 2000 гривень - це теж чудовий результат. Адже мешканці/мешканки знайомляться з вами, прийшли на захід, почули про проєкт і кожною гривнею вони дали зрозуміти, що проєкт або ж вас вони готові підтримати.
Попри це в процесі реалізації проєкту “СпільноФонд”, який ми спільно втілювали з Фондом "МХП-громаді", ми також переконались, що ініціативні групи та ГО з маленьких громад здатні “виходити із зони комфорту” та пробувати організувати більш масштабні публічні фандрейзингові заходи (які можуть здатись нереальними в селі) із представниками бізнесу та влади.
Ось декілька прикладів фандрейзингових кампаній від команд-учасниць проєкту “СпільноФонд” (Вінницька, Черкаська, Київська області)
- Ініціативна група Бобрицької громади збирала кошти для створення комунікаційного простору. Фандрейзингова кампанія команди була побудована на співпраці з бізнесом. Але, крім стандартних переговорів і залучення коштів, команда спробувала провести публічний захід для збору коштів - перший аукціон проєктів в Черкаській області. На аукціон були запрошені представники/ці громади, влади, бізнесу. Аукціон став платформою не тільки для проєкту команди, а й для інших ідей громадських організацій громади. Загалом, під час аукціону вдалось залучити 14 200 грн. Це може здатися невеликою сумою, тому що навіть в селах організації залучають для реалізації проєктів сотні тисяч гривень. Але важливість фандрейзингових заходів ще й в тому, що вони дають можливість зібрати небайдужих людей, презентувати себе та проєкт, показати спроможність організації, а не просто зібрати кошти.
- ГО “Майбутнє Згурівщини” організували масштабний веломарафон в громаді. Учасники марафону внесли на добровільній основі реєстраційний збір за участь у марафоні. Зелений номер – 100 грн, Синій номер – 300 грн, Золотий – 500 грн. Враховуючи внески бізнесу, залучені бюджетні кошти та кошти, зібрані кошти під час, всього проєкт залучив в громаді 105 000 грн.
- ГО “Об’єднання “Черкащани” в Катеринополі збирали кошти для переобладнання хореографічної зали. Для цього організували великий концерт, запросили артистів/ансамблі зі всієї області. Під час концерту зібрали 14 900 грн. Крім цього, залучили кошти від місцевої влади, організували ярмарок, провели лотерею, збирали кошти в скриньку. Загалом зібрали в громаді 105 000 грн.
Крім цього, команди з 3 областей організовували ярмарки, лотереї, квести, концерти, майстер-класи та успішно збирали кошти. Радіємо всім-всім результатам - від невеличких перших кроків до великих проєктів, які потребують багатоетапної різноманітної підготовки.
Якщо ви роздумуєте над тим, як почати фандрейзингову діяльність команді ГО, варто все ж таки, на мою думку, почати з навчання. Воно є дуже важливим етапом для реалізації проєктів. Попри це є групи/команди, які ніколи не брали участь навіть в тренінгу з проєктного менеджменту, не кажучи вже про навчання з фандрейзингу. Але це не заважає їм роками організовувати локальні проєкти та об’єднувати громаду - вони навчились на практиці. Тож перед конкретними кроками необхідно вивчити себе.
Тож, маємо 2 поради для ГО стосовно початку фандрейзингової діяльності:
1. Оцінити себе (свою команду):
- Визначити найсильніші сторони організації. Що робить вас унікальними? Чому партнери мають співпрацювати саме з вами? (тут може бути все - від досвіду та експертності до матеріальних активів);
- Визначити сторони, які можна покращити (тут може виявитись, що команді бракує знань, офісу, регулярної діяльності, стратегічного погляду, експертності, досвіду);
- Скласти список партнерів/потенційних партнерів;
- Скласти список наявних ресурсів в організації.
2. Оцінити проєкт, для реалізації якого ви збираєте кошти. Насамперед перетворити ідею в чіткий прописаний проєкт. Дати відповідь на декілька простих запитань:
- В чому суть проєкту;
- Цільова аудиторія проєкту;
- Для чого цей проєкт команді;
- Для чого цей проєкт громаді;
- Для чого проєкт тим, хто має дати кошти;
- Потенційні партнери;
- Необхідні ресури;
- Очікування (результат/вплив).
Список питань можна продовжувати, але як мінімум почати з цих.
З попереднього досвіду, можу сказати, що в регіонах за участі невеличких громадських організацій може спрацювати і успішний досвід великих всеукраїнських благодійних фондів. Дуже рідко працює “ксерокопія проєкту”, але якщо адаптувати ідею під запит громади, розуміти ресурси, які є в громаді, то можна масштабувати і круті проєкти з великих міст.
