Отож, Володимире, для кого проводилося навчання, на яку цільову аудиторію воно було розраховане?
У першу чергу, звісно, на лідерів існуючих фондів громад, які вже мають певний досвід впровадження моделі community foundation у своїх громадах. Половина учасників були представниками фондів громад Великобританії, країни, в якій цей рух є досить успішним, широко представленим та усталеним. Інша частина студентів були вихідцями з країн Центрально-Східної Європи (Болгарія, Румунія, Чехія, Боснія та Герцеговина) та країн пострадянського табору (Росія та Україна).
Побіжно дивлячись, рівень розвитку фондів громад у цих країнах є досить різним – від початкового до вельми успішного…
Так. Це був свого роду експеримент, генеральна ідея якого полягала у тому, що представники різних країн, з різним рівнем розвитку, різним методами та підходами, різним досвідом, зведені в одному місці в один той самий час, зможуть синергетично розкрити власний потенціал, взаємно збагатитися та навчитися один у одного. Фонди громад Великобританії – надзвичайно сильні, потужні, досвідчені організації з чималим досвідом роботи, які на сучасному етапі свого розвитку концентруються на пошуку нових шляхів до задоволення потреб своїх громад. Фонди громад Чехії, Болгарії є порівняно молодими, однак у своєму розвиткові "наступають на п'яти" британцям. За порівняно короткий проміжок часу ці організації спромоглися вибудувати гарні моделі співпраці зі своїми громадами, залучити та зацікавити у подальшій співпраці широке коло місцевих донорів, професійно реалізувати грантодавчі конкурси. Тільки-тільки починають свою діяльність представники фондів громад Румунії, Росії, Боснії та Герцеговини.
ІСАР "Єднання" у цьому переліку стоїть окремим рядком, адже ми не є фондом громади, а отже, знаходилися дещо поза контекстом навчання. Втім, реалізовувана нами програма "Школа фондів громад" є хорошим майданчиком для того, аби перетворити нас на потужного транслятора накопичених знань та досвіду.
Отже, у чому полягала суть навчання? Які основні напрямки та тенденції розвитку фондів громад у світі ви можете виділити тепер, по закінченню навчання?
Запропонований нам курс навчання мав на меті дати фондам громад інноваційний інструментарій для їхнього розвитку. Методологічною основою курсу слугувало використання принципів та підходів т.зв. стратегічної філантропії. Звісно, що саме поняття "стратегічна філантропія" не є принципово новим, навіть у нас в Україні ми його неодноразово і чули, і використовували у своїх працях, виступах чи обговореннях. Та все ж, справедливості ради треба зазначити, що ці розмови точилися переважно навколо важливості застосування підходів стратегічної філантропії, а не щодо того, яким конкретним чином, за допомогою якого конкретно інструментарію потрібно їх запроваджувати в життя. Наразі ж саме застосування підходів стратегічної філантропії є трендом №1 у світі, адже це дозволяє організації будувати свою діяльність таким чином, щоб досягати системних змін. Благодійність, до якої ми звикли в Україні, найчастіше є тільки відповіддю, реакцією на певну проблему, яка раптово виникла в суспільстві і вимагає швидкого та негайного вирішення. Стратегічна філантропія, як це випливає з самого терміну, прагне відійти від такого механізму "гасіння гарячих точок", перейшовши натомість до системних змін у суспільстві, які унеможливлюватимуть виникнення подібних "пожеж" у майбутньому. Для кращого розуміння суті стратегічної філантропії під час навчання нам наводили наступний приклад. Коли пересічна людина бачить, як тоне дитина, вона кидається у воду і намагається її врятувати. Таким чином діє усталена, звична нам благодійність. Якщо ж дітей у воді більше, скажімо, 5-10 осіб, врятувати їх усіх одній людині неможливо, для цього не вистачить ні часу, ні рук (читаємо – ресурсів). Стратегічна філантропія, прагнучи запобігти небезпечним ситуаціям з дітьми на воді, відгородить дитячий загін на мілкому пляжі, роздаватиме дітям плавзасоби, проводитиме інструктаж правил поведінки, організує систему моніторингу та сповіщення про нещасні випадки на воді тощо. Як бачимо, у довгостроковій перспективі, тільки стратегічна філантропія здатна забезпечити сталий розвиток суспільства та остаточно ліквідувати більшість проблем, з якими бореться сьогоднішня благодійність.
Цікаво, яким чином можна застосовувати підходи стратегічної філантропії в діяльності фондів громад?
Фонд громади по своїй суті є організацією, спрямованою на вирішення проблем громади. Очевидно, що пошук та залучення локальних донорів та фінансування від них протікає тим легше, чим очевиднішою, болючішою, нагальнішою для громади є проблема, вирішувати яку зібрався фонд. Впровадження принципів стратегічної філантропії за таких умов вимагає певної мужності, відваги від команди фонду громади, високого ступеню довіри до фонду від потенційного донора, а також досить високого рівня особистісного розвитку останнього. Не дивно, що навіть такі потужні організації, як фонди громад Великобританії, зіткнулися з певними труднощами у ході запровадження нових методів роботи на базі методології стратегічної філантропії. Однак з часом, коли такі методи почали приносити перші плоди, було одностайно визнано, що тільки за стратегічною філантропією майбутнє.
Звісно, "прищеплення" громаді смаку до нових методів та принципів роботи вимагає колосальних зусиль з боку фонду громади, представники якого повинні витрачати чимало сил та часу для переконання донорів, волонтерів, реципієнтів, усіх жителів громади відійти від практики реакційного "гасіння пожежі". В першу чергу, звичайно, ця робота повинна провадитися з донорами, яких потрібно переконувати не тільки жертвувати частину коштів на вирішення проблем громади, а й ставати істинними філантропами, зацікавленими у довгостроковому вирішенні проблем громади.
Очевидно, що мають бути якісь спеціальні інструменти для проведення такої роботи з місцевими донорами. Чи розповідали Вам про них у ході навчання?
Одним з ефективних інструментів застосування принципів та підходів стратегічної філантропії у роботу фонду громади є впровадження "donor adviser" інституту. Надалі я буду вживати саме англомовне словосполучення, оскільки усталеного відповідного терміну українською чи російською мовою поки що немає.
Сам інститут donor adviser'ів зародився та розвинувся у фондах громад Великобританії, які в рамках запровадження принципів стратегічної філантропії почали відходити від знеособленого фондрейзингу, спрямованого тільки на накопичення ресурсів. Donor adviser - це особа, яка зазвичай є співробітником виконавчої дирекції фонду громади і яка відповідає за комунікації з наявними та потенційними донорами. Ні в якому разі не можна думати, ніби donor adviser та фондрейзер мають одні й ті ж функції. Це не так. Фондрейзерський відділ формує та реалізовує фондрейзерську стратегію фонду, проводить різноманітні заходи по збору коштів, у тому числі через благодійні скриньки, ярмарки, аукціони тощо. Donor adviser спеціалізується на індивідуальній роботі з донорами, на побудові відкритих, довірчих стосунків з ними. Donor adviser спрямовує свої зусилля на допомогу донорам в процесі пошуку ними власної ніші, усвідомлення ними своєї відповідальності за спільне майбутнє громади та на побудову спільної філантропічної стратегії. З одного боку, donor adviser поєднує суму накопичених фондом громади знань про проблеми громади, а з іншого, усвідомлюючи потреби та можливості донора, спрямовує його філантропічні зусилля на істинну корисність для громади. Надихаючи донора на системні та стратегічні пожертви, перетворюючи його на справжнього філантропа та щирого друга фонду, donor adviser добивається ще однієї важливої мети – такий донор, як правило, починає сам, з власної ініціативи відігравати роль donor adviser'а для своїх друзів, колег та знайомих, розширюючи коло потенційних донорів та формуючи фінансову стабільність фонду. Зрозуміло, що donor adviser повинен і сам добре тямити у принципах та підходах стратегічної філантропії для того, аби переконати донора у необхідності їх впровадження. Однак наявність такого професіонала серед команди фонду громади суттєво підвищує шанси на реалізацію системних та довгострокових змін у громаді.
Для наших, українських "палестин" це поки що видається неймовірною фантастикою.
Заперечую. І в Україні на сьогодні вже є достатньо прикладів, коли великий корпоративний бізнес чи навіть індивідуальні донори дають пожертви для реалізації довгострокових, системних проектів. За різними даними, попередня готовність українських компаній до використання підходів стратегічної філантропії достатньо висока. Головне, щоб наші майбутні donor adviser'и розуміли: головна мета їхньої роботи полягає не в тому, аби залучити донорів до одно- або кількаразових благодійних акцій. А в тому, щоб взаємодіяти достатньо професійно та грамотно для зацікавлення потенційних донорів у справжньому вирішенні проблеми, у спільному будуванні результативних стратегій для досягнення цієї мети, у залученні до реалізації таких проектів. Це питання ефективних комунікацій і в майбутньому тільки той фонд громади буде успішним, який зможе вибудувати цю систему ефективних комунікацій.
Мушу зазначити, що навіть фонди громад Великобританії спочатку відчували великий скептицизм та брак ентузіазму при запровадженні підходів стратегічної філантропії у своїх громадах. Однак саме ці фонди підказали ще один суттєвий аргумент на користь такої методології, спостережений ними безпосередньо в ході роботи вже за новими правилами. Підприємці, як правило, добре знають вартість ресурсу, який вони готові віддати для вирішення проблем громади, - інакше, вони не були б підприємцями. Також ці люди, зазвичай, вірять цифрам і логічним, обґрунтованим схемам. Тож ефективний та результативний шлях, спрямований на системне подолання проблеми громади, хай навіть і в довгостроковій перспективі, видається їм привабливішим, ніж окремі "точкові" сплески благодійності, яка в принципі не здатна змінити становище в громаді кардинально.
Все вищезазначене ні в якому разі не означає, що нам негайно потрібно відходити від т.зв. "пожертв серцем", які й надалі, і завжди складатимуть суттєву долю усіх пожертв, напевно, усіх фондів. Однак за стратегічною філантропією – майбутнє і це необхідно усвідомити зараз, щоб потім не було пізно.
Для того, аби відбулися такі зміни, і нашому суспільству, і третьому сектору необхідно пройти довгий шлях.
Так, але ці зміни повинні бути осмисленими. Теорія змін, надзвичайно популярна сьогодні серед фахівців проектного та організаційного менеджменту, гласить: кожен результат або ефект від дій нашої організації мусить бути відчутним та самодостатнім. До речі, під час навчання наші викладачі Fenella Rouse та Salvatore LaSpada наполягали, що кожна неурядова організація і, особливо, кожен фонд громади, повинні підходити до вирішення будь-якої проблеми з огляду на теорію змін. Якщо ми зробимо ось це – що ми отримаємо? Які будуть наслідки наших дій? Чи будуть результати достатніми та ефективними? Головне, використовувати цей підхід у всіх справах організації – від планування до проектної діяльності.
Тепер, по завершенню навчання, які висновки з нього могли би бути корисними для нашої Школи фондів громад, на Вашу думку?
У ході навчання та спілкування з його учасниками була нагода ознайомитися з тенденціями розвитку фондів громад у Європі, їхніми поточними проблемами та турботами. Слід зазначити, що поняття стратегічної філантропії та принципи роботи, базовані на її підходах було достатньо новим і для фондів громад Центральної та Східної Європи. Тож принаймні в цьому аспекті у нас є всі шанси йти в ногу з часом.
Надзвичайно корисно було ознайомитися з роботою мережі фондів громад Великобританії. Сама мережа має спільні для всіх учасників ресурси, а також спільний інструментарій вирішення проблем, причому доступний on-line. Всі організації, які є членами цієї мережі, мають можливість користуватися матеріалами, розробками, ідеями та know-how один одного, допомагаючи, підтримуючи та розвиваючи рух фондів громад країни. Веб-сторінка мережі надає можливість використовувати її окремі розділи як міні-сайти для тих фондів громад, що поки не мають фінансової змоги утримувати власний повноцінний веб-сайт. Понад те, якщо у таких фондів немає змоги утримувати власний штат фінансових менеджерів, то мережа може надати послугу фінансового менеджменту також.
З точки зору безпосередньої імплементації якихось результатів навчання у роботу Школи фондів громад, то наразі така перспектива видається малоймовірною. Для початку нам добре було б створити прото-мережу організацій, які хочуть розвиватися як фонд громади та йти цим шляхом надалі. Обмін інформацією, контактами, напрацюваннями слугуватиме гарною базою подальшого розвитку.
Повернімося до фондів громад Великобританії, що справили на Вас таке позитивне враження. Чи була у Вас нагода в ході навчання їх відвідати?
Так, така нагода у нас була, ми відвідували Milton Keynes Community Foundation. Milton Keynes – це невелика навіть за мірками України громада, однак фонд громади, який вони заснували, є повноцінною організацією з взірцевим штатом виконавчої дирекції та справно функціонуючим Правлінням. Сам Milton Keynes Community Foundation визначає себе як "місцеву, незалежну, благодійну ініціативу, спрямовану на надання грантів". Серед виокремлених на базі пріоритетів громади завдань фонду є, зокрема, наступні: підтримка осіб похилого віку та осіб з особливими потребами, дитячих та молодіжних ініціатив, мистецьких проектів, уразливих верств населення громади, соціальні підприємства, популяризація здорового способу життя, підтримка етнічних спільнот, а також робота зі спадщиною, полишеною на розпорядження фонду.
Протягом 2008/2009 років Milton Keynes Community Foundation надав фінансову підтримку на суму ? 1 103 412, з яких ? 573 100 було спрямовано на підтримку 185 локальних проектів та ініціатив. Ще понад ? 200 000 було розподілено за допомогою грантового механізму з т.зв. іменних фондів жителів громади.
Такі успішні фінансові результати роботи фонду можуть бути продемонстровані не тільки внаслідок злагодженої, цілеспрямованої роботи усього колективу, а й завдяки наявності чітко прописаних процедур та механізмів роботи. Письмові інструкції не обмежують творчість, а навпаки, як доводить приклад Milton Keynes Community Foundation, тільки стимулюють до бездоганної роботи фахівців усіх рівнів відповідальності. Цій же меті слугують регулярні зібрання персоналу для обговорення усіх поточних та стратегічних завдань.
Представник Milton Keynes Community Foundation, до речі, був присутній разом з нами на навчанні і разом з нами висловлював сумніви щодо можливості запровадження принципів стратегічної філантропії у роботу фонду громади. Через півроку після першого етапу навчання ця ж людина розповідала нам про те, з якими труднощами їм довелося зіткнутися, як реагували на спроби такої реорганізації пересічні жителі Milton Keynes: "Ми не Білли Гейтси, щоб ставати філантропами!" Однак результат був. Поступово Milton Keynes Community Foundation вдається переконувати своїх донорів, що жертвувати потрібно системно та довгостроково. Власне, й самі донори починають розуміти, що за такого підходу можливостей для розкриття свого потенціалу значно більше, ніж у звичній благочинності.
З представниками яких фондів, з яких країн у Вас також була нагода поспілкуватися? І які можна зробити висновки в ході такого спілкування?
Загалом, можна відмітити, що майже кожен фонд громади сьогодні має побоювання стосовно власної стабільності протягом найближчого часу. Частково це пояснюється глобальною фінансовою кризою, а частково тим, що знайти кошти на утримання виконавчої дирекції залишається традиційно складним завданням навіть для тих країн, де рух фондів громад є достатньо розвиненим. Ситуація, багато в чому типова і для України: навіть якщо є донор, готовий профінансувати грантовий пул, то це зовсім не означає, що він так само готовий надати підтримку адмініструванню грантового конкурсу. Тому постійний пошук нових ідей, нових форм роботи, нових "родзинок" фондрейзингу ще довго вимагатиме концентрації зусиль від усіх фондів громад.
Наразі ж кожна країна має свої винаходження, які допомагають фондам громад бути успішними. Серед таких стратегій – щорічні масові заходи в громаді, які допомагають мобілізувати прихильників, нагади про себе та суттєво збільшити кількість отримуваної підтримки. Такі заходи швидко стають гарною традицією, до якої звикають, якої чекають і до якої активно готуються майже всі жителі громади. Гарним тоном серед багатьох фондів громад вважається постійний моніторинг законодавства. І хоча серйозних, законодавчо встановлених привілеїв для фондів громад немає в жодній з краї Європи (виняток – можливість пожертвувати на благочинність 1-2% від податку на доходи), системне відслідковування новин у законодавчій сфері дозволяє обирати найкращі стратегії інвестування, управління спадком, створення ендавменту тощо.
Найбільше ж часу довелося спілкуватися з Катею Дяковою, представницею фонду громади міста Стара Загора (Болгарія), не в останню чергу тому, що вона вільно володіла російською :-) Фонд Стара Загора достатньо молодий, однак і сьогодні в них є чому повчитися. Нещодавно на базі фонду громади м. Стара Загора за ініціативи Фонду ім. Ч.С.Мотта відбулася зустріч експертів з розвитку фондів громад, присвячену аналізу стану фондів громад у Болгарії. За результатами цієї зустрічі був підготовлений детальний Звіт про стан розвитку фондів громад Болгарії, ознайомитися з яким наші читачі зможуть на подальших сторінках Вісника фондів громад.
Напевно, найближче до України за рівнем соціально-економічних умов (серед представлених на навчанні країн) знаходиться Румунія. Не дивлячись на те, що сьогодні Румунія є членом Євросоюзу, загальний стан її економіки, соціальної сфери та громадського сектору дуже подібний до наших реалій. Тим цікавішим було спілкування з Сімоною Сербан, представницею фонду громади міста Клуж-Напока. Фонд існує всього три роки, має гарний досвід становлення і може навіть похвалитися добрими результатами роботи. Створена стабільна база місцевих донорів, коло яких постійно розширюється. Завойована довіра громади, яка, в свою чергу, виявляє постійну підтримку ініціативам фонду. Такі успіхи стали можливими завдяки постійним експериментам, які проводяться фондом – з менеджментом, з власною структурою, з підходами у роботі з донорами, владою, пресою, громадою.
Прецікавим був досвід спілкування з Томашем Крежчі, керівником фонду громади "Єврорегіон Лабе" та представником Асоціації фондів громад Чехії. Достатньо високий ступінь розвитку фондів громад Чехії, не в останню чергу, пояснюється особливою увагою, приділеною цій країні програмами WINGS Global Fund for Community Foundations. Варто зазначити, що влітку поточного року запланована зустріч експертів, подібна до тієї, яка вже відбулася у Болгарії, тільки на цей раз – у Чехії. Експерти з усієї Європи зберуться разом, що проаналізувати розвиток фондів громад Чехії та виробити спільні рекомендації для покращення їхнього функціонування. Приємно відмітити, що до складу експертів було запрошено й представника ІСАР "Єднання". Детальніший звіт про роботу цієї експертної групи обов'язково буде розміщено на сторінках наступного числа Вісника фондів громад.
Чи була у вас домовленість підтримувати зв'язок надалі? Шкода було б втратити контакт з колегами та однодумцями…
Ну чому ж втратити! Ми домовилися заснувати щось на зразок "клубу випускників" - обмінюватися корисною інформацією, практичними інструментами реалізації отриманих у ході навчання знань, разом шукати нові можливості для покращення розвитку руху фондів громад у Європі. Є конкретні домовленості про подальші зустрічі, в тому числі і в Україні, під час заходів, реалізовуваних програмою Школа фондів громад. Частина спілкування неминуче протікатиме в режимі on-line, в якості платформи для якого буде використано веб-сайт ІСАР "Єднання", що наразі знаходиться на реконструкції. Після завершення технічних робіт саме наш сайт слугуватиме майданчиком для комінукацій, спілкування, обміну досвідом та ідеями між усіма учасниками нашої новоутвореної мережі.
Публікується за "Вісником фондів громад", випуск №4
