Програма «Консультанти з відновлення та розвитку» — це навчальна ініціатива ІСАР Єднання, що реалізується за підтримки Європейського Союзу. Вона готує фахівців, які допомагають громадам відновлюватись і розвиватись, налагоджувати партнерства між владою і громадянами, запускати локальні проєкти змін та залучати фінансування. Учасники — люди з NGO, місцевого самоврядування та бізнесових ініціатив, які вже працюють на місцевому рівні і хочуть робити це системніше.
Як усе починалось
Село Вихвостів на Чернігівщині розташоване за тридцять кілометрів від кордону з двома державами — Білоруссю та Росією. Незважаючи на те, що ще у 2022 році багато людей виїхали з села, тут є робота, обробляються поля, працює млин і велике господарство з рогатою худобою. У Вихвостів переїжджають внутрішньо переміщені сім’ї з небезпечніших місць. Для прикладу, одна родина приїхала з шістьма дітьми шкільного віку.
Микола Силенко — директор місцевої школи вже п'ятий рік. А ще паралельно очолював ініціативну групу СТО — «Сміливі творити та об’єднувати».
«Найбільша наша ідея — зробити громаду настільки комфортною, щоб молодь залишалася тут жити, дорослим було зручно, а молоді сім’ї не хвилювалися, що їм із дітьми не буде куди піти чи де працювати», — розповідає він.
Від батута до 3D-принтера
Тупичівська громада, до складу якої входить Вихвостів, — невелика, але ресурсів на всіх не вистачало.
«Тому наша ініціативна група шукала можливості, вчилася писати проєкти, брала участь у різних конкурсах — і поступово результати почали з’являтися».
Зараз у селі працює освітній молодіжний простір, гурток з 3D-моделювання з двома принтерами, за якими працюють діти. У двох теплицях школярі вирощують рослини, а шостий клас вирощує розсаду на продаж, щоб зібрані кошти вкласти в ремонт свого класу.
Ще одна ініціатива — це «Алея незламності», яка переросла у цілий сад. Його заклав випускник школи, який захопився агрономією і вирощуванням саджанців. Коли він пішов служити в армію, то передав усі саджанці школі.
«Зараз у нас вийшов дуже класний сад. Це пам'ять про наших захисників — усіх, хто служить», — каже Микола Силенко.
«Якщо не спробуєш — точно не вийде»
Про ІСАР Єднання Микола Силенко дізнався через ГО «Агенція міських ініціатив» — партнерів ініціативної групи, які допомагали відкрити простір у громаді.
Подаватися було страшнувато, адже конкурс на першу хвилю був великий.
«Під час заповнення заявки намагався дочитатись до кожної крапочки і зробити все, що просили у формі. Якщо чесно, спочатку я не вірив, що пройду. На конкурс подались багато дуже крутих організацій, а я йшов не від зареєстрованої організації, а від ініціативної групи. Тому коли отримав запрошення на участь у програмі, був дуже щасливий», — згадує він.
Микола Силенко розповідає, що до участі у програмі йому бракувало низки важливих навичок і знань. По-перше, це вміння писати проєктні заявки: із десяти поданих схвалювали лише одну, і це вже вважалося успіхом. По-друге, бракувало досвіду співпраці з органами місцевого самоврядування. По-третє, він майже не розумів, як працюють міжнародні організації та як із ними взаємодіяти.
Навчання: «Не все так і складно»
Перший день навчання виявився найважчим і водночас найяскравішим.
«Коли ми познайомилися з учасниками та тренерами, я зрозумів, що навколо мене дуже класні люди, які багато зробили вже у своєму житті. Були сильні представники органів місцевого самоврядування і громадського суспільства. Причому всі настільки різні, настільки цікаві. Хотілось просто задавати питання і слухати», — ділиться він.
Під час програми учасників постійно перемішували в різних групах, підштовхували виходити за межі зони комфорту і не давали залишатися у звичному середовищі. За словами Миколи Силенка, програма побудована так, щоб учасники могли краще зрозуміти цінність людей і взаємодії між ними.
Під час навчання майже не було лекцій у звичному сенсі. Натомість —спілкування з учасникми, обмін досвідом та практичні вправи.
«Здавалося, що ми самі постійно доходили до правильних відповідей. Виявлялося, що всі все реально знають: треба тільки згадати, систематизувати та структурувати знання. Те, що під час першого та другого дня навчання мені здавалось дуже складним, згодом виявилось простим та легким», — каже він.
Після першої хвилі, коли з’явилась можливість податись на програму тренерів, Микола Силенко теж вирішив спробувати.
«Прямо було вже соромно не податись», — сміється він. Пройшов і цей відбір.
Життя після навчання
За словами Миколи Силенка, після участі у програмі «Консультанти з відновлення та розвитку» йому стало значно легше комунікувати як із грантодавцями, так і з місцевими жителями.
Одним із результатів стали переговори з організацією Save Aid, яка відкрила в громаді 2 освітні простори. Після перемовин організація погодилася розширити один із них, що працює на базі гімназії. Наразі там триває ремонт, а площа простору збільшиться утричі завдяки облаштуванню суміжних приміщень.
Паралельно громада реалізовує проєкт від ІСАР Єднання — створення «Парку Єднання» біля освітнього простору. За задумом, це буде місце для відпочинку та спілкування жителів громади. Тут планують облаштувати Wi-Fi-зону, дитячі розваги та фотозони.
Ще однією успішною ініціативою став інженерний фестиваль, який провели за участі органів місцевого самоврядування та місцевих жителів. Під час заходу діти разом із батьками створювали різноманітні інженерні конструкції та вироби.
«Це був розважально-науковий захід. Ми змогли отримати кошти на його проведення, а також зацікавити людей, щоб вони до нас завітали», — розповідає Микола Силенко.
У громаді також регулярно організовують толоки та спільні заходи, які допомагають об’єднувати мешканців навколо розвитку населеного пункту. Нещодавно жителі разом прибирали сільський парк.
«Якщо раніше у нас була думка, що постійно не вистачає людей, то зараз виявилося, що людей вистачає. Вони активні та креативні, і ми їх уже не шукаємо. Ми шукаємо ідеї та вчимося їх правильно доносити, а люди самі знаходяться», — каже він.
За словами Миколи, важливою зміною стало переосмислення підходів до роботи із громадою.
«Ідей у нас завжди багато, але реалізувати їх та правильно донести людям — ось це було для нас складним. А зараз ми з цим легше справляємося», — підсумовує він.
Разом з «Агенцією міських ініціатив» Микола Силенко розробив стратегічний план розвитку організації на 5 років як її регіональний представник. Паралельно громада і агенція разом працюють над планом відновлення.
Змінилося і ставлення до грантів:
«До участі у цьому проєкті ми намагались шукати можливості там, де простіше, де легше пройти та менший конкурс. Тоді нам вдавалося пройти лише один із десяти відборів, і це вже вважалося успіхом. Зараз для нас навіть один успішний відбір із п’яти — це вже мало».
Ще одна важлива зміна —це розуміння цінності людських контактів. Після програми Микола Силенко почав частіше їздити у відрядження, бо зрозумів: «теплі контакти» — це один із найголовніших ресурсів.
«На першому місці, однозначно, це люди і ще раз люди», — підсумовує він.
А тим, хто ще вагається, чи подаватися на програму «Консультанти з відновлення та розвитку», Микола Силенко каже просто: якщо є мета і місія — не думайте двічі. Пробуйте — воно точно того варте. Бо якщо не спробуєш — точно не вийде».
