Після повномасштабного російського вторгнення довіра українців до волонтерських та громадських організацій (ГО) лише зросла. Зараз і волонтери, і НУО входять в число суспільних акторів, яким українці довіряють найбільше. Втім, рівень довіри до волонтерів як був, так і залишається вищим, ніж до НУО.
Про це йдеться у свіжому дослідженні “Громадянське суспільство України в умовах війни” (посилання на українську версію тут, English version is here), яке ініційоване ІСАР Єднання та виконане Київським міжнародними інститутом соціології у межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з УНЦПД та ЦЕДЕМ завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (Зміст аналітичного звіту не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, Агентства США з міжнародного розвитку чи Уряду США).
Протягом 2023 року відбулось невелике падіння довіри до обох суб’єктів: восени 2023 року волонтерам довіряли 84% (на початку року - 88%), ГО - 61% (на початку року - 66%). У дослідженні наголошується, що, порівняно з падінням довіри до органів влади у період з грудня 2022 по грудень 2023, масштаб зменшення довіри до волонтерів та ГО є набагато меншим. Крім того, приблизно половина українців вважають, що НУО ефективніші у вирішенні соціальних проблем, ніж уряд та бізнес.
“ІСАР Єднання проводить соціологічний “check-up” українських громадських і волонтерських організацій вже четвертий рік поспіль і вдруге після російського повномасштабного вторгнення, - прокоментував Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР Єднання. – Зі звіту зрозуміло, що НУО вже адаптувались до воєнних умов, і 80% з них не тільки продовжують свою діяльність в Україні, а й також беруть відповідальність за нові сфери - гуманітарне реагування, ветеранські рухи і відновлення країни”.
Також звіт “Громадянське суспільство України в умовах війни” містить аналіз інших тем, пов’язаних з НУО:
1) Сфери діяльності організацій громадянського суспільства та волонтерів: допомога ЗСУ і жертвам російської агресії стали основним напрямком діяльності для громадянського суспільства з початком повномасштабної війни. Втім, у 2023 році частка організацій, для яких сприяння Армії і жертвам вторгнення рф були основними сферами діяльності, зменшилась на 5% (з 43% у 2022 році до 38% у 2023 році). Кількість інституцій, які надають допомогу постраждалим від війни, знизилась ще більш помітно - на 11% (з 43% у 2022 році до 32% у 2023 році). Крім того, близько 10% ГО, БО та волонтерських ініціатив займаються міжнародною адвокацією. У майже чверті (23%) НУО за останній рік відбулися зміни у пріоритетних сферах діяльності, тоді як 77% організацій продовжили роботу у звичних для себе сферах під час другого року війни.
Сфери, в яких спостерігається розширення залученості НУО за останній рік, включають: (1) роботу з підлітками і молоддю (зростання на 29%); (2) допомогу вразливим верствам населення і людям з особливими потребами (зростання на 14%) і (3) охорону здоров'я (на 7%). Основні напрямки волонтерської роботи зосереджені на допомозі ЗСУ (46%), волонтерській допомозі жертвам агресії рф (26%), гуманітарній допомозі населенню (20%) та людям з інвалідністю (16%).
2) Кількісні характеристики та динаміка сектору: з 2021 по 2023 рік найбільше - на 43% - зросла кількість благодійних організацій (БО). Кількість ГО та ОСББ також зростала: на 6,1% і 5,4% відповідно. У 2023 році було зафіксовано велику кількість реєстрацій нових БО – майже 5 000 (для порівняння: у 2022 році - понад 6 000 нових реєстрацій). У 2023 році найбільшу кількість ГО і БО реєстрували у Києві, Дніпропетровській, Львівській, Харківській, Київській та Одеській областях. Хоча перелік областей-лідерів у 2023 році залишився майже таким, як і рік тому, зміни темпів створення нових організацій за регіонами є цікавими: найбільший приріст продемонструвала Херсонська область.
Кількість зареєстрованих волонтерів в Україні значно зросла після початку повномасштабного вторгнення, особливо з жовтня 2022 року: з 320 осіб у січні 2022 до майже 7 000 у кінці 2023 року. Проте, багато волонтерської діяльності відбувається поза офіційною реєстрацією, тому реальний масштаб волонтерства в країні є значно ширшим.
3) Характеристики організацій за результатами дослідження у 2023 році та порівняння із результатами 2022 року: близько 6.3% громадських організацій були змушені переїхати з зони активних бойових дій, при цьому більшість релокацій (4.9%) відбулися у 2022 році. У 2023 році процес релокації сповільнився.
Половина громадських організацій та волонтерів (49%) мають локальну географію діяльності, діючи в окремих населених пунктах, громадах або областях. 24% вважають себе загальнонаціональними організаціями, 18% - регіональними, що працюють у декількох областях, та 10% - міжнародними НУО. Існує значна відмінність між ГО та волонтерськими ініціативами: НУО більше фокусуються на локальному рівні, тоді як волонтери - на загальнонаціональному.
4) Цільові аудиторії НУО: на думку НУО та волонтерів, у 2023 році потребують допомоги передусім ті групи людей, чия життєва ситуація найбільше обумовлена війною: військові, ветерани війни та їх родини, жителі прифронтових та звільнених регіонів та ВПО. Понад половина опитаних згадала також осіб з інвалідністю. Більшість учасників опитування сходяться на думці, що потреби у допомозі майже всіх категорій осіб за останній рік скоріше зросли, аніж знизились. Водночас, майже кожен п’ятий респондент вважає, що ВПО та українці за кордоном стали менше потребувати допомоги за останній рік.
5) Співпраця НУО та волонтерів з органами державної влади та місцевого самоврядування: чотири НУО та волонтерські ініціативи з десяти отримували запрошення до співпраці з боку державних органів або місцевого самоврядування (майже стільки ж, скільки й у 2022 році). У НУО та волонтерів найбільше шансів налагодити плідну робочу взаємодію з місцевим самоврядуванням, а найменше – з центральною владою. 25% опитаних НУО та волонтерів повідомили, що вони добре налагодили зв’язок з центральними органами влади, 39% – з місцевою виконавчою владою, 46% – з ОМС.
6) Основні труднощі та потреби НУО та волонтерів у 2023 році: ключові проблеми у діяльності НУО стосуються фінансової забезпеченості (58%) та кадрових проблем – вигорання команди, надмірної праці співробітників, нестачі кадрів (34%). Частка НУО, що повідомила про ці труднощі, дещо зросла у 2023 році порівняно з 2022 роком. Натомість поширеність проблем з технічною забезпеченістю (28%) не змінилась, а з наявністю офісу та комунікацій (26%), фізичною безпекою команди і майна організації (21%) та організацією роботи (20%) – навіть зменшилась.
7) Плани НУО на 2024 рік: чотири найбільш згадувані НУО напрямки роботи у 2024 році тісно пов’язані з подоланням наслідків війни: відбудова інфраструктури і житла, реабілітація і підтримка поранених військових, членів їх родин та жертв бойових дій, соціальна і психологічна допомога широкому колу постраждалих від війни. Що стосується стратегічних цілей НУО на 2024 рік, згаданих представниками громадського сектору та експертами під час глибинних інтерв’ю, вони також є дуже різноманітними: зокрема, це посилення сталості та інституційної спроможності самих НУО, а також широкий перелік завдань для відновлення, розвитку та зміцнення України в умовах війни.
8) Доступ НУО до джерел фінансування: 2/3 організацій вказали, що основними джерелами фінансування в 2023 році залишаються пожертви, членські та благодійні внески або донати. Міжнародні гранти займають друге місце (22%), доходи від власної економічної діяльності використовують 18%. Частка організацій, що отримують фінансування з державного або місцевого бюджету, дещо зросла (у 2023 - 7.9%, в минулому році - 5.6%).
Джерела фінансування для ГО і волонтерських ініціатив в основному збігаються. Втім, волонтери частіше отримують пожертви і донати від населення, місцевого бізнесу та громадських активістів порівняно з ГО. Респонденти експертного дослідження дотримуються думки, що міжнародні донори є ключовим джерелом фінансування НУО в Україні. У 2023 році, на думку експертів, донори збільшили обсяг фінансування, і також зросла кількість самих донорів, які активно діють в Україні. Представники НУО, вважають, що обсяг благодійних внесків/донацій/пожертв від населення значно зменшився в 2023 році у порівнянні з періодом початку повномасштабного вторгнення.
