Основними факторами успішності організацій громадянського суспільства (ОГС) є спроможність до адаптації, командний дух, професіоналізм, чітко визначені місія і стратегічне управління, налагоджені партнерства, а також ефективні комунікації.
Такі результати дослідження «Успіх або занепад ОГС та мереж/коаліцій. Звіт з дослідження основних факторів і причин припинення їх діяльності». Дослідження проводилось шляхом аналізу аналітичних документів та проведення глибинних інтерв’ю з представниками ОГС та коаліцій, донорських організацій, експертами з питань організаційного розвитку.
«ІСАР Єднання працює більше 30 років і ми бачили багато організацій та мереж, які створювалися, але рано чи пізно організації починали змінюватися. Деякі продовжують роботу успішно трансформуючись, а деякі через окремі обставини та чинники починають занепадати. Ми хотіли зрозуміти, що саме впливає на ці процеси. Це важливо усвідомлювати, аби всім нам працювати далі», – сказав виконавчий директор ІСАР Єднання Володимир Шейгус під час презентації дослідження в Домі громадянського суспільства.
Дослідження також вказує на важливу, але не вирішальну роль лідерства. 41% респондентів вважають роль лідера вирішальною у підтримці успішної діяльності ОГС, тоді як 49% зазначають, що лідерство важливе, але не є ключовим фактором успіху. Ці респонденти вважають, що успіх організації залежить від професійної команди, на яку може спиратися лідер. У ході інтерв'ю було відзначено, що роль лідера в ОГС поступово змінюється разом із зрілістю організації та неурядового сектору в Україні.
Також у документі йдеться, що участь у коаліціях є корисною для громадських організацій, проте швидше є додатковим фактором у формуванні їх успішності.
Натомість основними причинами сповільнення та занепаду ОГС є втрата фінансової стійкості, зменшення чисельності волонтерів та персоналу через вигорання і втому, втрата активності та впливу на суспільство, втрати репутації, а також відсутність нових ідей та стратегій розвитку. Окрім цього слабка адаптація до сучасних викликів призводять до застою та занепаду організацій. Серед основних викликів є війна, пандемія COVID-19, фінансові труднощі та бюрократичні перепони.
Дослідження показало, що 84% ОГС стикалися з періодами сповільнення або занепаду діяльності. Проте, більшість з них змогли відновити свою роботу завдяки застосуванню різних стратегій. Зокрема, стратегії сповільнення чи часткового згортання діяльності, стратегії зміни пріоритетів або стратегії тимчасового або повного припинення діяльності.
Для детальнішого ознайомлення з дослідженням, відвідайте Аналітичну бібліотеку ІСАР Єднання, де зібрані й інші соціологічні дослідження, що впливають на зміни в Україні: https://home.ednannia.ua/analytics/data-catalog/338
Дослідження проведено за ініціативи ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
