Під час форсайту «Погляд у майбутнє української демократії», організованого ІСАР Єднання за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування урядів Норвегії та Швеції, відбулися ключові виступи, які окреслили майбутні виклики для української демократії.

Один зі спікерів − Євген Глібовицький, експерт з довгострокових стратегій, директор «Інституту Фронтиру», член Наглядової ради Суспільного, у своїй рефлексії напрямів розвитку громадського сектору у короткостроковій перспективі «Спільні дії лідерів заради збереження країни» порушив такі ключові теми:

• Українська модель врядування − це унікальна перехідна, але стійка модель, що поєднує горизонтальність і нову форму вертикалі.
• Євроінтеграція має стати вулицею з двостороннім рухом, де не лише Україна інтегрується в ЄС, але й ЄС інтегрується з Україною. Повна одностороння гармонізація законодавства може бути шкідливою.
• Бідність України парадоксальним чином обмежує можливості центральної влади для встановлення диктатури через брак ресурсів для централізації. Однак, поява значних ресурсів може створити «ресурсну пастку».
• Питання культури та культурної зміни українців є найбільш важливими процесами, що відбуваються зараз, і вони відбуваються з безпрецедентною швидкістю.
• Пройдена радянська індустріалізація дала українському суспільству спроможність оперувати складними рішеннями та абстрактними концептами, що проявляється, наприклад, у швидкому циклі інновацій у дронах.
• Травма, пережита українцями, може спонукати їх не повторювати попередні політичні вибори.
• Вільні місцеві вибори можуть створити реальну легітимність влади та забезпечити бекап у випадку кризових ситуацій.
• Демократія в Україні потребує гармонійних правил, а не копіювання чужих моделей.
• Політична толерантність − майбутній виклик через накопичені травми.

«Ми маємо рівень стійкості, який є більшим за розрахунковий, і це теж певною мірою небезпечно. Бо ми не можемо покладатися на цю стійкість сліпо. Настає момент, коли ламається будь-яка дискусія, коли довіра вичерпується. Усе, що ми переживаємо, не минає безслідно − за це доведеться платити. І найімовірніше, ми платитимемо політичною толерантністю до речей, які за інших умов вважали б неприйнятними, і політичними кризами. Але навіть у цій ситуації українці вражають тим, як витримують удари. Це рівень суспільної витривалості, якого не очікував ніхто, навіть ми самі», − сказав Глібовицький.

Форсайт у Трускавці об’єднав близько 80 представників громадянського суспільства, влади та міжнародних партнерів. Разом вони розробляли сценарії демократичного розвитку, обговорювали перші повоєнні вибори, децентралізацію, етичні виклики та культурні зміни.

Форсайт − не лише діалог про майбутнє. Це платформа стратегічної співпраці для збереження державності, ідентичності та стійкості України.