Людині з інвалідністю завжди було нелегко здобути професію і потім реально нею заробляти. На жаль, ця ситуація поки що поширена і в сучасній Україні. В результаті молодь залишається осторонь ринку праці, а громада втрачає людей, які за певних умов могли б бути активними й самостійними. Але навесні 2026 року в Хмельницькому з’явилася громадська ініціатива, що демонструє приклад поєднання потреб таких молодих людей та… кавового бізнесу, в результаті чого виграють усі.
Справа в тому, що в переважній більшості кав’ярень персонал не затримується надовго: хлопці та дівчата готові працювати баристами, поки навчаються у вишах, а потім йдуть. Отже, власникам кав'ярень доводиться постійно шукати й навчати нових людей. Одночасно молодь з інвалідністю мріє про стабільну, довготривалу роботу, але як і хто їх має навчити професії баристи?
Благодійний фонд «Творчі» з Хмельницького вирішив, що саме їм під силу створити інклюзивну школу барист. За словами співзасновників фонду Андрія Щербицького та Ілони Білик, вони виклали цю ідею на папір під назвою «Я зможу!», відправили заявку на грантовий конкурс «Іскри громад» від ІСАР Єднання та GlobalGiving, та опинилися серед переможців. 1 квітня 2026 року проєкт стартував: 12 хмельничан з інвалідністю у віці від 16 до 25 років почали свій шліх до професії баристи.
Загалом навчання складалося з трьох частин. Спочатку були теоретичні заняття: історія кави, стандарти обслуговування, гігієна, фінансова грамотність. Потім почалася практика: учасники вчилися готувати каву на професійному обладнанні, збивати молоко, розраховувати правильні пропорції та навіть робити прості малюнки на піні. Також були екскурсії на кавове виробництво та в пекарню, щоб показати молоді різні шляхи в цій сфері, якщо робота баристи не підійде саме їм.
Проєкт відбувся завдяки підтримці кількох партнерів - БФ «Хесед Бешт», ГО «Подільський Простір» та мережі кав'ярень Михайла Квоки, яка надала простір для практики і своїх найкращих барист як викладачів, а також згодом готова працевлаштувати щонайменше третину випускників.
Окрему увагу приділили психологічній підтримці учасників та їхніх батьків. 49 годин занять із психологом допомогли батькам побудувати міцну віру у своїх дітей та їхні можливості бути самостійними. Мама одного з учасників проєкту пані Оксана каже, що для батьків дітей з інвалідністю це велика мрія, щоб дитина мала професію, чимось займалася на постійній основі, заробляла.
Досвідом проєкту «Я зможу» ще до його закінчення зацікавилися в інших містах України, зокрема, Києві, Львові, Житомирі, Вінниці. Це означає, що модель працює, і коли громада, бізнес та донори об’єднують зусилля, інклюзія перестає бути «пустим» словом і стає робочим процесом. БФ «Творчі» створив життєздатну бізнес-модель, яка доводить, що щирість та старанність працівників із інвалідністю є потужним активом для сучасного сервісу.
Грантовий конкурс “Іскри громад: партнерство ІСАР Єднання та GlobalGiving заради стійкості” впроваджується ІСАР Єднання за фінансування платформи GlobalGiving
