Програма «Консультанти з відновлення та розвитку» — це навчальна ініціатива ІСАР Єднання, що реалізується за підтримки Європейського Союзу. Вона готує фахівців, які допомагають громадам відновлюватись і розвиватись, налагоджувати партнерства між владою і громадянами, запускати локальні проєкти змін та залучати фінансування. Учасники — люди з NGO, місцевого самоврядування та бізнесових ініціатив, які вже працюють на місцевому рівні і хочуть робити це системніше.
Новопокровська громада на Харківщині розташована між Харковом і Чугуєвом. Обстріли тут — щоденна реальність.
«Якщо це не пряме влучання, то збитий дрон, який падає й вибухає. Це відбувається щодня», — розповідає голова ГО «Смак Життя» Світлана Альошина.
У громаді живуть близько 26 тисяч людей, понад 12 тисяч із них — внутрішньо переміщені. Цьогоріч тут вперше за сім років запровадили змішану форму навчання. Для цього навчальний простір облаштували просто в укритті будинку культури, там, де вже кілька років працює створений Світланою простір «Пряниковий будинок». Попри війну, тут продовжують проводити заняття для дітей і молоді.
«Ми розуміли, що дітям потрібен не лише безпечний простір для навчання, а й місце, де вони можуть спілкуватися, творити та розвиватися», — пояснює Світлана.
Від економіки до творчого простору для дітей
До громадського сектору Світлана Альошина прийшла у 2017 році, а вже у 2018-му разом із сестрою Іриною Вороновою офіційно зареєстрували ГО «Смак Життя». До того вона працювала начальницею управління економіки Чугуївської районної адміністрації та жила в Чугуєві, хоча сама родом із Новопокровки.
Одного разу у звітності з рідного селища вона побачила показник: 99% дітей охоплені гуртковою діяльністю. Світлана вирішила перевірити це особисто й у вихідний приїхала до Будинку культури. Але двері були зачинені, а дітей на заняттях не було.
Тоді вона домовилася з директором, що щосуботи самостійно проводитиме заняття. На початку прийшло сім-вісім дітей, але поступово їхня кількість постійно збільшувалася.
«Спочатку я думала, що це буде невелика ініціатива на кілька дітей. Але вони почали приводити друзів, і з кожним тижнем нас ставало все більше», — розповідає Світлана.
Діти малювали, займалися рукоділлям, випікали й прикрашали пряники. Згодом їх стало стільки, що Світлана проводила заняття у чотири зміни поспіль. Коли діяльність вийшла далеко за межі звичайного гуртка, команда вирішила офіційно зареєструвати громадську організацію. Перший проєкт підтримала Харківська обласна рада, а простір отримав назву «Пряниковий будинок», так його називають і сьогодні.
«Назва залишилася з перших занять. Діти робили пряникові будиночки, і для них це місце стало таким самим теплим і затишним», — каже Світлана.
Відтоді він не припиняв роботи навіть після початку повномасштабної війни. У «Пряниковому будинку» дітям дають можливість спробувати різне й знайти те, що їм справді цікаво. Сюди запрошували художників, кулінарів, авторів книжок і фахівців із робототехніки. Діти займалися малюванням, кондитерським мистецтвом, рукоділлям та робототехнікою.
Під час повномасштабної війни роботу перенесли в укриття того самого будинку культури. Команда ГО відремонтувала його і протягом року проводила там свої заходи. На заходи «Смаку Життя» діти приїжджають із різних населених пунктів громади. Частину привозять батьки, а для зареєстрованих учасників селищна рада допомагає організувати підвезення.
Організація працює не лише з дітьми. Команда також долучалася до ремонту амбулаторій, даху будинку культури та інших інфраструктурних проєктів і допомагає шукати зовнішнє фінансування там, де місцевого бюджету недостатньо.
«Досвід уже був, але бракувало нових інструментів»
На програму «Консультанти з відновлення та розвитку» Світлана прийшла вже з великим досвідом роботи у громаді. Водночас їй хотілося систематизувати власні знання та побачити, як працюють досвідчені тренери й фасилітатори.
«Дуже часто ми самостійно проводимо заходи, майже кожен день я сама є тренером у своїй громаді. Хотілося подивитися на приклад ефективного досвідченого тренера», — розповідає вона.
Особливо цінним стало знайомство з тренеркою програми Альоною Долею.
«Коли я особисто познайомилася з Альоною Долею, у мене питання відпали. Мені дуже хотілося, як губка, вбирати все, що вона розповідала. І воно дійсно працює», — каже Світлана.
Корисним був і досвід побути не тренеркою, а учасницею навчання.
«Коли ти сидиш з іншої сторони цієї барикади, не тренер, а учасник, то ти бачиш на собі, які ігри чи вправи дійсно заходять, а що викликає опір», — пояснює вона.
Від навчання — до роботи у громаді
Участь у програмі «Консультанти з відновлення та розвитку» допомогла команді реалізувати проєкт з євроінтеграції для молоді. Адже під час навчання Світлана отримала практичні поради щодо того, як працювати з різною аудиторією, проводити групові заняття та реагувати на непередбачувані ситуації.
Ці знання стали у пригоді вже з першого дня проєкту. Команда побачила, що лекційний формат молоді не підходить, тому за одну ніч змінила програму.
«Додали ігри, показали фільм про «Паддінгтона» й обговорили європейські цінності, а також організували пряме спілкування з Європою. Так ми навчилися швидко підлаштовувати програму під учасників і не боятися змінювати початковий план».
Навички фасилітації вона використовує і в щоденній роботі, адже нині Світлана є заступницею селищного голови Новопокровської громади.
«Для мене тепер однаково — провести нараду чи тренінг. Ти маєш підготуватися, скласти план і слідкувати за таймінгом», — каже вона.
Один із тренінгів Світлана провела разом із колежанкою просто в укритті. Через обстріли зник інтернет, тож команді доводилося адаптувати програму вже на місці й шукати мобільний зв’язок.
Ще одним важливим результатом вона називає знайомства з іншими учасниками програми.
«Ми й досі спілкуємося в чаті, стежимо одне за одним у соцмережах. І радієш, коли бачиш, що в когось усе виходить: якщо один зміг, то й інші зможуть», — каже вона.
Тим, хто вагається, чи подаватися на програму, Світлана радить не уникати нового через страх:
«Якщо людина відчуває страх, це вірний знак, що треба йти саме туди, де тобі найбільше страшно. Там, де не страшно, ти вже як риба у воді. Треба з цього середовища виходити».
Програма реалізується в межах проєкту «Єднання для громади» за підтримки Європейського Союзу.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ІСАР Єднання і не обов’язково відображає позицію.
Авторка: Еля Серкожаєва
