Будівля з понад 100-річною історією для Сосниці, що на Чернігівщині, - не рідкість. Нині селище міського типу з населенням близько семи тисяч, Сосниця була колись містом, повітовим центром, а перша згадка про нього датується 1234 роком. Ба більше: «дореволюційна» якість кам’яниці, товсті стіни і місткий підвал в умовах повномасштабної війни, яку Росія розпочала проти України у 2022 році, стали неабияким плюсом для навчально-реабілітаційного центру, що нині розташований в будівлі, про яку йдеться. В Центрі постійно перебувають близько 90 дітей і 40 дорослих, які забезпечують навчання, побут та медичні потреби особливих учнів і учениць. А будні життя на прикордонні з Росією нині такі, що половину і більше часу кожної доби триває повітряна тривога, відповідно, і діти, і дорослі мають бути в укритті. Їсти, спати, навчатися в укритті. І, звісно, весь час дихати, щоб жити…
За словами директорки Сосницького навчально-реабілітаційного центру (НРЦ) Юлії Боковенко, підвал довелося перетворити в укриття на першому ж році повномасштабної війни. І хоча в приміщенні були гарний ремонт, світло та відчуття безпеки, довго перебувати там декільком десяткам людей одночасно було дуже важко. «У приміщенні відчувалася задуха, особливо коли одночасно в укритті перебувала велика кількість дітей і працівників. У теплу пору року це відчувалося ще більше. Для нас було очевидно, що такі умови не є комфортними», - каже пані Юлія і додає: «Тим паче для нашого закладу, адже ми працюємо з дітьми з особливими освітніми потребами, серед яких є діти з інвалідністю та порушеннями інтелектуального розвитку».
Укриття, що дихає
«Донедавна в укритті не було вентиляції чи витяжки, і свіже повітря потрапляло всередину лише через відчинені двері», - розповідають у ГО «Спілка жінок Чернігівщини», одній з перших жіночих організацій в незалежній Україні, яка від початку повномасштабної війни додала до своїх пріоритетів турботу про безпеку жителів громад прикордонної Чернігівщини. Коли ІСАР Єднання оголосив конкурс «РОСТИ: розвиток та оновлення спільнот з турботою про людей» за підтримки Європейського Союзу та Фундації Міндеру, виникла ідея спробувати змінити ситуацію в Сосницькому НРЦ на краще. Тоді і народився проєкт «Інклюзивна безпека: укриття та інноваційне навчання з безпеки для школярів Сосницької громади».
Ідею проєкту підтримали – і у другій половині лютого 2026 року закипіла робота. Майже одразу з’ясувалося, що для забезпечення припливу свіжого повітря в укриття потрібна траншея під фундаментом будівлі для прокладання зовнішнього повітропроводу. Цю додаткову, не передбачену кошторисом, перешкоду вдалося подолати зусиллями технічних співробітників НРЦ, які попри погану погоду та фізичну важкість процесу, власноруч розкопали траншею. В результаті підрядник зміг вчасно розпочати монтаж обладнання. «Це не тільки демонструє згуртованість колективу закладу, а і їхню особисту відповідальність за результат проєкту», - переконані в ГО «Спілка жінок Чернігівщини».
Вже наприкінці березня перший етап модернізації було завершено. В укритті Сосницького НРЦ встановили і запустили сучасну багатофункціональну систему вентиляції, яка забезпечує постійну подачу свіжого повітря і терморегуляцію в залежності від пори року і потреб.
«Через свої індивідуальні особливості не кожна дитина може вчасно розпізнати погіршення стану, пояснити дорослим, що їй важко дихати, спекотно чи зле, або самостійно залишити приміщення. А під час повітряної тривоги можливості вивести дитину назовні ще й обмежені вимогами безпеки, - пояснює голова «Спілки жінок Чернігівщини» Тетяна Роєва. - Тому належна вентиляція для такого укриття - це елемент інклюзивної безпеки. Йдеться не лише про те, щоб захистити дітей від зовнішньої загрози, а й про те, щоб саме перебування в укритті не створювало для найбільш вразливих дітей додаткових ризиків». Такої ж думки і заступниця директора Сосницького НРЦ Тамара Ступа: "Раніше дітям в укритті ставало зле через задуху вже за годину, а тепер ми спокійно перебуваємо в укритті навіть довгі тривоги».
За словами Тетяни Роєвої, команда організації пильно контролювала процес модернізації, і результат вийшов «вартий зусиль»: «Медичний персонал Центру не зафіксував у дітей типових симптомів кисневого голодування навіть під час рекордних тривог тривалістю понад 16 годин. Від колективу Центру, викладачів, вихователів та логопедів ми почули щирі відгуки, що йдуть від самого серця. Вони щодня (і щоночі) перебувають поруч із дітьми, продовжуючи заняття навіть у підвалі. Уявіть, наскільки легшою та безпечнішою стала їхня надважка праця!».
Знання, що захищають
Ще на етапі планування діяльності і оформлення грантової заявки команда ГО «Спілка жінок Чернігівщини» вирішила: одних «стін», тобто матеріального покращення, замало. «Безпека дітей - це значно більше, ніж захищені стіни, - наголошує Тетяна Роєва. - Це і середовище, у якому дитина може перебувати без додаткових ризиків для здоров'я, і знання та практичні навички, які допомагають правильно діяти в небезпечних ситуаціях». Тому в проєкт заклали інтелектуальну складову – актуальне для воєнного часу навчання.
У травні майже 40 працівників центру (вчителі, вихователі, технічний персонал) пройшли тренінг з домедичної допомоги, який провів сертифікований інструктор з тактичної медицини Олег Младенов. «Раніше я боялася навіть подумати, що робитиму, якщо комусь із дітей стане зле під час тривоги, - ділиться одна з виховательок НРЦ. - Тепер у голові є чіткий алгоритм. Це не знімає страху повністю, але дає впевненість, що я знаю, що робити в перші хвилини».
Наприкінці травня відбувся ще один важливий крок - семінар для вчителів громади, які впроваджують електронно-освітній ресурс «Безпека». Це мультимедійний кабінет безпеки на платформі Видавництва «Країна Мрій» — KM MEDIA: інтерактивні уроки з мінної та пожежної безпеки, цивільного захисту й алгоритмів дій у надзвичайних ситуаціях, адаптовані до вікових особливостей учнів і програм НУШ. Ресурс не вимагає спеціального обладнання: вчитель просто вмикає модуль на уроці чи в позакласній діяльності, а діти вчаться розпізнавати небезпеку через ігрові, зрозумілі сценарії замість сухих інструкцій. За кошти проєкту придбали 12 ліцензій на користування курсом, відповідно, їх отримали вчителі з сільських закладів освіти громади. «Ця ліцензія на безстроковий термін, виробник забезпечує технічний супровід та консультування вчителів щодо ефективності роботи платформи та методики використання контенту, - пояснює Тетяна Роєва. – Таким чином ми дали можливість для вдосконалення безпекових скілів нинішнім школярам, а педагоги отримали сучасний інструмент, який можна використовувати системно з наступними поколіннями учнів».
Перспектива, що надихає
Отже, в проєкті свідомо поєднали фізичну безпеку та сучасне навчання безпеці. «Завдяки такому підходу ми бачимо довгостроковий результат проєкту для Сосницької громади, - каже пані Тетяна. - В одному закладі ми змінили сам простір безпеки, а у трьох закладах створили можливості для системного навчання дітей безпечній поведінці. Ми залишаємо громаді інструменти, знання і спроможність надалі самостійно посилювати безпеку та якість освіти. На моє переконання, саме з таких змін і формується справжня стійкість громади».
За словами очільниці ГО «Спілка жінок Чернігівщини», після реалізації проєкту почали надходити нові запити від громад Чернігівщини. Менська та Березнянська громади потребують встановлення вентиляційних систем в укриттях закладів освіти, Михайло-Коцюбинська, Сосницька, Березнянська та Куликівська громади зацікавлені у впровадженні електронних освітніх ресурсів для забезпечення якісного навчання дітей, зокрема, під час дистанційного та змішаного навчання.
То ж команда Спілки підготувала нову проєктну заявку «Освітня стійкість прикордонних громад Чернігівщини: цифрові рішення для інклюзивної та безбар’єрної освіти», яка наразі перебуває на розгляді. У разі підтримки проєкт дозволить охопити майже 2000 учнів чотирьох закладів загальної та спеціальної освіти прикордонної Чернігівщини. «В цьому ми вбачаємо логіку сталих змін: виокремити конкретну проблему, знайти рішення, перевірити його на практиці, отримати результат - і масштабувати те, що працює», - каже Тетяна Роєва.
Історію створено в межах проєкту «Єднання для громади», що співфінансується Європейським Союзом та Фундацією Міндеру.
