
Вільноандріївка - село Михайлівської громади Запорізької області. Дві з половиною тисячі людей, що мешкають тут, відділяє від лінії фронту лише 50 кілометрів. І хоча завдяки силам української оборони ця відстань не зменшується, мирним життя тут не назвеш: у повітрі літають ворожі дрони і «висить» загроза ударів авіабомбами. Між тим, життя триває зі всіма його складовими, зокрема, хворобами, які тільки загострюються під час війни. Медична допомога в сільській місцевості завжди була «гострою» темою, тим паче тут і зараз.
Незважаючи на те, що фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) у Вільноандріївці громада почала створювати ще три роки тому (тоді в приміщенні зробили ремонт), до 2026 року базова медична допомога для місцевих була радше формальністю, ніж реальною опцією. На обладнання й меблі коштів не вистачило - і фельдшерка приймала поодиноких пацієнтів у кімнаті, де, за словами голови ГО «Відбудова, зміцнення, розвиток» Ольги Стипаненко, бракувало «практично всього»: ані ролетів на вікнах, ані столику для проведення ін'єкцій. Чи варто казати, що вільноандріївці за допомогою вимушені були їхати до більших населених пунктів - Михайлівки або навіть Запоріжжя. І з кожним тижнем війни такі пересування ставали все більш ризикованими. У підсумку виникла ситуація, коли найближча точка медичної допомоги не витримувала критики, а їхати кудись означало наражати себе на небезпеку.
Мрія здійснилася
Фельдшерка Світлана Задорожняк, що працює у ФАПі села Вільноандріївка, роками зверталася до «верхніх» інстанцій, інформуючи про неналежність умов для роботи з пацієнтами. Однак усі її звернення залишалися без відповіді, і віра в можливість змін поступово зникала. Отже, сформований запит на обладнання чекав свого «зіркового часу». І він настав, коли ІСАР Єднання оголосив конкурс «РОСТИ» за співфінансування Європейського Союзу та Фундації Міндеру, а ГО «Відбудова, зміцнення, розвиток» отримала схвалення своєї грантової заявки «Оснащення фельдшерсько-акушерського пункту (ФАП) для якісних базових медичних послуг у селі Вільноандріївка Михайлівської громади». «Запит на оновлення медустанови, складений фахівчинею на основі реальних потреб громади, існував так давно, що як тільки з’явилася грантова можливість, команда вже точно знала, що саме потрібно людям і медичному працівнику», - пояснює Ольга Стипаненко.
Загалом ФАП у Вільноандріївці отримав 43 одиниці обладнання та меблів: від звичайних стільців і шаф до гінекологічного крісла, кушетки, маніпуляційного столика, спеціалізованого холодильника для ін'єкційних препаратів і глюкометра. Приміщення обладнали кондиціонером, водонагрівачем, на вікнах нарешті з’явилися ролети, а у фельдшерки - ноутбук, пристрій для копіювання, сканування і роздрукування та інтернет для ведення електронної медичної документації. «Коли фельдшерка Світлана Петрівна розпаковувала перші коробки з обладнанням, ми запитали її, чи щаслива вона?, - згадує пані Ольга. – І ось що вона сказала: «Не те слово! Я не можу повірити, що мої прохання почуті, а мрія здійснилася, та ще і під час війни, яка просто під боком».
Повернення довіри
Отже, сьогодні у Вільноандріївському ФАПі проводять забір крові, ін’єкції, приймають профільні лікарі, які приїжджають до мешканців. В місяць до ФАПу звертаються в середньому 80 осіб, тоді як раніше було вдесятеро менше. Мешканці описують зміни просто: «Тепер зовсім інше враження від ФАПу. Тут стало чисто, зручно і по-людськи комфортно», «Раніше за деякими питаннями ми намагалися їхати до міста, а зараз розуміємо, що необхідну допомогу можемо отримати тут, у своєму селі».
За словами представників громадської організації, вони від початку не збиралися обмежити проєкт лише закупівлею обладнання. Потрібно було змінити ставлення людей, повернути їм довіру і бажання докладати зусиль для підтримки свого здоров’я в тепер уже гідних умовах. «Ми дуже хотіли, щоб оновлення ФАПу стало не просто закупівлею меблів, а спільною справою громади», - каже Ольга Стипаненко. І хоча комунікація йшла не те щоб легко, а самі мешканці «розкачувалися» довше, ніж очікувалося, вже на етапі облаштування приміщення до процесу долучилися 11 активних мешканців: жінки прибирали, чоловіки збирали меблі, хтось підключав пральну машину, хтось монтував бойлер.
А от щодо участі у просвітницьких заходах – Днях здоров’я – бажаючих виявилося менше, ніж очікувалося. На те були об’єктивні причини: перші зустрічі відбувалися навесні, і люди неохоче йшли в неопалюваний на той момент ФАП, який, до того ж, і не міг би вмістити велику кількість бажаючих одночасно. «Важливим чинником стала й відсутність у громаді практики проведення подібних інформаційно-просвітницьких заходів у ФАПі, - пояснює пані Ольга, - через що мешканцям був потрібен час для формування довіри та усвідомлення їхньої цінності».
Сила впливу
Започатковані в межах проєкту «Дні здоров’я» вже принесли конкретну користь: орієнтовно кожного шостого з тих, кому виміряли тиск і рівень глюкози в крові, медики направили на розширені аналізи, щоб вчасно виявити ризики, зокрема, інсульту. «Особливо зворушливо було спостерігати, як люди підтримують одне одного: хтось прийшов разом із сусідом, хтось із рідними, а дехто вперше наважився перевірити показники, які давно турбували», - згадує пані Ольга.
Тематичні зустрічі-лекції про здоровий спосіб життя та профілактику поширених хвороб, які ГО «Відбудова, зміцнення, розвиток» в співпраці з партнерською організацією ФА «Лікарі світу» планували як разові заходи, настільки сподобалися мешканцям Вільноандріївки, що тепер проводяться щомісяця. «Під час однієї із зустрічей була лекція про холестерин і важливість обмеження солодкого для покращення стану здоров'я, - згадує кумедну історію пані Ольга. - Зазвичай після заходів учасники збираються за чаєм із цукерками. Але цього разу після лекції всі дружно вирішили відмовитися від солодкого - і за чаюванням не з'їли жодної цукерки!».
Здавалося б, маленька деталь, але саме в цьому й полягає цінність таких зустрічей: люди не просто слухають інформацію, а починають замислюватися над власними звичками та змінювати їх. «Для нас це найкраще підтвердження того, що ми допомогли створити на місці ФАПУ не лише приміщення з гарними меблями і сучасним обладнанням, а справжній медичних хаб. Тобто місце, де люди отримують допомогу, знання, спілкування та відчуття турботи», - підсумовує керівниця ГО «Відбудова, зміцнення, розвиток» Ольга Стипаненко.
Історію створено в межах проєкту «Єднання для громади», що співфінансується Європейським Союзом та Фундацією Міндеру.
