12 квітня 2021 року Кабмін ухвалив Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні.
Як створювався документ
ІСАР Єднання у партнерстві з ГО «Безбар'єрність» та Центром Економічного Відновлення забезпечували процес розробки проєкту Національної стратегії. Організації надавали аналітичну та технічну підтримку, проводили дослідження та залучили близько 230 видатних експертів з державного сектору, органів влади, спільноти науковців та бізнес-сектору для розробки проєкту. Наступним кроком стало громадське обговорення документу, до якого долучилося понад 500 фахівців. Онлайн обговорення із залученням громадськості у партнерстві з Мінрегіоном були організовані у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).
Стратегія включає шість сфер, які потребують реформування:
1. Фізична безбар’єрність
2. Суспільна і громадянська безбар’єрність
3. Освітня безбар’єрність
4. Економічна безбар’єрність
5. Інформаційна безбар’єрність
6. Цифрова безбар’єрність
Що далі
Створення доступного та безбар'єрного простору — важливий етап в розвитку України та Євроатлантичної інтеграції. Хоча на державному рівні стратегію ухвалили лише на 30-му році незалежності, чимало громадських організацій та ініціатив впроваджують доступність в усіх вказаних сферах не один рік.
В Україні існують десятки громадських організацій та ініціатив, які системно розвінчують міфи про людей з інвалідністю та соціально вразливі групи, розвивають інклюзивність в різних сферах: від міського простору до освіти та економіки.
Зараз перед громадянським суспільством стоїть важливе завдання: об’єднати свої зусилля та долучитися до імплементації Стратегії як на місцевому, так і загальнодержавному рівні. Адже саме громадянське суспільство найкраще знає про проблеми доступності та шляхи подолання бар’єрів.
Уряду та місцевим органам влади важливо вивчати і використовувати досвід українського громадського сектору у впровадженні безбар’єрності, налагоджувати співпрацю та сприяти втіленню найкращих ініціатив.
Кращі практики доступного простору в Україні
У нашій підбірці пропонуємо познайомитися з громадськими ініціативами, які системно впроваджують безбар’єрність в Україні на практиці.
Організація вже 20 років створює інклюзивний простір в Харкові та займається інтеграцією людей з інвалідністю в соціальне життя. Зараз активісти втілюють кілька важливих проєктів. Один із них — навчання цифрової грамотності для нечуючих та слабочуючих людей, які проходять онлайн та офлайн. Також Креавита реалізовує соціальний бізнес “Таксі Пульс”, який надає послуги перевезення для людей з інвалідність. Зараз в Харкові, де проєкт і стартував, курсує чотири автомобілі, проте велика мрія членів організації — запустити інклюзивне таксі як мінімум в кожному обласному центрі України.
Місія організації — розповідати про життя людей з інвалідністю та розвінчувати міфи про них, а також працювати над створенням тренду доступності в Україні. Серед ініціатив “Доступно” — створення мапи доступних для людей з інвалідністю локацій, перевірка міст на рівень інклюзивності, а також ведення рейтингу доступності міст України. Засновник та керівник організації Дмитро Щебетюк веде відеоблог, мета якого розвінчувати міфи про інвалідність, а два роки тому він з товаришем вирушив у подорож автостопом на візку,
Це експертне об'єднання, яке опікується поширенням в українському суспільстві практик інклюзії, недискримінації, впровадження доступності та універсального дизайну, поваги до різноманіття та рівності можливостей.
На думку ініціативи, безбар’єрний підхід має стати загальним підходом у сфері публічного управління, щоб забезпечити безперешкодний доступ соціально вразливих груп до освіти, зайнятості, послуг, дозвілля, спілкування, участі у житті громади.
Організація займається подоланням нерівного доступу до якісної освіти. Щороку молоді фахівці, які проходять ретельний відбір, їдуть викладати в школи сіл та маленьких містечок. Педагогічна освіта тут не потрібна, головне мати закінчену вищу освіту рівня бакалавра чи вище та бути компетентним в одному зі шкільних предметів. Протягом двох років учасники програми впроваджують нові педагогічні методики та займаються позашкільним дозвіллям учнів. “Навчай для України” — партнер міжнародної мережі Teach For All, яка об’єднує понад 50 незалежних організацій світу.
Організація об'єднує експертів освітньої галузі для підсилення спроможності освітян та освітніх інституцій втілювати зміни та стало розвиватись заради розвитку людського потенціалу в суспільстві. Про.Світ проводить навчання для директорів та вчителів, допомагає вибудовувати візію та місію для окремих шкіл, а з початку пандемії дослідила стан реалізації дистанційної освіти в Україні.
Одна з ініціатив організації — перша краудфандингова платформа для освітніх ініціатив GoFundEd, яка дає змогу реалізовувати як учнівські проєкти, так і проєкти громад. З 2016 року вдалося профінансувати понад 100 проєктів на майже 3,5 млн гривень.
Соціальне підприємство, яке просуває ідеї вебдоступності в українському середовищі і допомагає впроваджувати їх. Все починалося із курсів комп’ютерної грамотності для незрячих, а переросло в бізнес, де працюють кращі випускники курсів. Зараз більшість викладачів — незрячі, це допомагає більш доступно пояснювати навчальний матеріал для студентів. Також команда тестує сайти та мобільні додатки і аналізує, наскільки вони доступні для людей з інвалідністю.
Організація утворилася понад 20 років тому в Полтаві як Благодійна Асоціація допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД людям. Сьогодні під соціальним супроводом організації – ВІЛ-інфіковані вагітні та діти, засуджені, хворі на вірусний гепатит С. За два десятиліття діяльності “Світло Надії” запустило роботу консалтингового центру, центру для жінок, які опинилися в складних життєвих обставинах, центр для підлітків. Також організація розвиває соціальне підприємництво: навчає швейній та столярній справі з подальшим працевлаштуванням звільнених з місць позбавлення волі, внутрішньопереміщених осіб та інших.
