“Я була в Рудницькому під час окупації. Продуктів не вистачало. Їжу возили на швидкій з Баришівки. Майже не було можливості вийти з дому. А в нашій “Мистецькій коморі” жили росіяни. Мені після звільнення довелося працювати з психологом. Тому я добре розумію, що людям потрібна реабілітація. Зокрема, через мистецтво і творчість”, — розповідає Антоніна Поляничко, засновниця освітнього хабу “Мистецька комора”.

Рудницьке — це невелике село на Київщині. До війни в Рудницькому мешкали 632 мешканці, працювали школа, дитячий садок та клуб.

Росіяни окупували село та зруйнували школу і дитячий садок у березні 2022. У будівлю було пряме влучання снаряда, що спричинило руйнування і пожежу. Зараз навчатися діти їздять до іншого села за 7 кілометрів. 

Тому нині освітній хаб “Мистецька комора” став в селі рідним місцем, де діти черпають знання та спілкуються зі своїми однолітками.
 До війни в селі існував мистецький клуб, але поступово він розширився в освітній хаб. 

“Ініціатива зазвичай йшла знизу, а моє завдання було її підтримати. Наприклад, прийшли до мене в клуб хлопці й кажуть, що хочуть навчитися грати в шахи. Так при клубі був шаховий клуб”, —  Антоніна Поляничко.

Особливо актуально це стало після початку повномасштабної війни, коли до Рудницького почали прибувати ВПО з інших областей України. Зокрема, зараз у селі проживає 37 переселенців, серед них дві багатодітні родини. 

Створювати хаб у селі допомагав Благодійний фонд “МХП — Громаді” за підтримки громадської організації ІСАР Єднання. Освітній хаб — це гарний  приклад того, як громада у співпраці з благодійним фондом об'єднали зусилля та покращили якість життя людей. Адже тепер люди можуть навчатися, проводити майстер-класи, грати, влаштовувати різноманітні заходи, такі як уроки першої допомоги, тренінги з безпеки. І навіть уроки гри на фортепіано скоро стануть реальністю!

Облаштування освітнього хабу обійшлося в 500 тисяч гривень. “Ми повністю зробили капітальний ремонт у приміщенні 57 кв.м, поміняли вікна, двері, підлогу та стелю. Також купили акустичну апаратуру, модем, роутер, екран, проєктор, стільці, полички, тобто все необхідне обладнання для роботи хабу. У разі необхідності наш хаб може функціонувати як центр незламності”, — пояснює директорка.
Пріоритетом для Рудницького лишається відбудова школи, де до війни навчалося 127 дітей з Рудницького та сусіднього села Лук’янівка. 

“Сім’ї з дітьми в нас надовго не затримуються, тому що не працює школа. Батькам важливо, щоб під час воєнного стану діти були неподалік і в разі небезпеки вони змогли швидко їх забрати зі школи чи садка. Тому школа нам потрібна як повітря”, — стверджує Ольга Мельничук, провідний спеціаліст у Лук’янівському старостинському округу. 

На відновлення школи у Рудницькому необхідно 60 млн грн. Це непосильна сума для громади. Поки кошти  шукає обласна влада, освітній хаб хоча б частково закриває потреби місцевої дітвори. 

Хаб є частиною проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”. Ця ініціатива реалізується у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).